|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
В альтернативній Україні 1845 року Гетьманат залишається незалежним після Богдана Хмельницького. У цьому світі відьми живуть серед людей, країною правлять обрані гетьмани та Червона й Чорна ради. Мир охороняється Січовим військом, Таємною Вартою та загадковими лицарями Сірого Ордену, які мають потойбічні сили й походять від козака Мамая. Северин Чорнововк прагне долучитися до них, адже й сам має кров характерників у венах, вміння перетворюватися на вовка, а головне — гаряче серце. Але потрапити у ряди елітного війська не так легко — всі охочі мають пройти низку складних випробувань. Разом із чотирма побратимами, які й самі мають таємниці, Северин вирушає у подорож, сповнену викликів, обрядів і небезпек, щоб здобути собі право стати лицарем Ордену.
В альтернативній Україні продовжує точитися боротьба. Вже 1852 рік, й за плечима Сірого Ордену — страшна війна, яку влаштували Північний Альянс і Двоморський Союз. Проте перемога коштувала дорого — багато воїнів назавжди залишився на полі бою, а ті, що повернулися, вже ніколи не стануть такими, як були. Тим часом Чорна й Червона ради планують обирати нового гетьмана, а Орден втрачає свої вплив і могутність, адже хтось хоче зруйнувати цю організацію, змальовуючи лицарів огидними перевертнями, а не захисниками держави. Северин Чорнововк із побратимами теж пережили чимало. Вони вже не ті хлопчаки, які брали участь у випробуваннях Ночі Срібної Клямри — війна змусила їх швидко подорослішати й змужніти. Тепер хлопцям доводиться боротися не лише із зовнішніми ворогами, а й долати власних внутрішніх демонів.
Жодна казка, почута в дитинстві, не попереджала, що насправді чигатиме на вовчій стежці Северина та його побратимів — через що мають пройти, коли вже стільки всього пережили і втратили.
У заключній частині трилогії готуйтеся дізнатися справжню історію Сірого Ордену. У ній так багато нового про братів, що шукали безсмертя; джурів, які зрадили Мамаєву волю; про месника, що спричинив Вовчу війну… про відважних людей, добровільно пролиту кров, важкий вибір та гідність його нести, щоб врешті звільнити світ від прокляття характерників. Адже на місці старого неодмінно виростає щось нове — животворне й цілюще. Якщо прислухатися, то можна почути Пісню нових дібров, з усім багатоголоссям: того, хто поклав своє життя, щоб стати вільним, і того, хто не зрадив своєї присяги, і того, хто своїм життям змінив цілий світ.